Новость из категории: Статьи

Коли людина красить роботу, а не навпаки

Театр починається з вішалки, а дитячий садочок – з привітного та усміхненого двірника. Кожного ранку, заходячи на територію дошкільного закладу «Журавка» зі своїм синочком, бачу цю жіночку – вона мете, гребе, вичищає. І при цьому не пропускає жодного малюка: завжди припинить свої дії, посміхнеться і привітається, до кожної дитинки знайде підхід, підбадьорить матусю та татуся, бабусю чи дідуся. Героїня нашої сьогоднішньої статті - 65-річна Валентина Леонідівна Баранник, яка працює двірником в дошкільному закладі «Журавка». Ця жінка є візитною карткою садочку, адже вона – перше, що бачать діти та їх батьки, заходячи на територію. Ми поспілкувалися з героїнею і вона розповіла нам свою історію. Мешкає Валентина Леонідівна поряд з садочком, за парканом, майже в одному дворі.

Тому і роботу вважає своєю рідною домівкою. Працює тут вже давно, на різних посадах. Та коли вийшла на заслужений відпочинок і засіла вдома, то через деякий час зрозуміла, що пенсії не вистачає, тож необхідно повертатися до роботи. Тим паче що живе пенсіонерка сама (чоловік помер 10 років тому, а діти виросли та створили свої сім'ї). Зі слів жінки, о 6 годині ранку вона вже в садочку. Озброївшись інвентарем, наводить лад на території. Каже, що знає тут кожен куточок як у себе вдома, тож сама бачить, за що братись в першу чергу. Що цікаво, Валентина Леонідівна взагалі не вважає свій труд роботою, адже їй подобається те, чим вона займається. І вона – щаслива. «Я спостерігаю, як сходить сонце, а потім починають приходити маленькі "сонечки" – наші вихованці, - ділиться враженнями від своєї професії героїня матеріалу. – Звісно ж, фізична праця важка, але для мене вона легка. Коли людина працює, їй завжди добре!».
 
З бесіди ми дізналися, що від роботи Валентина Баранник отримує найголовніший бонус – це можливість їздити в гості до своєї правнучки Каріночки, якій один рочок. «Отримала заробітну платню – і вже маю гроші, аби здійснити подорож до Переяслав-Хмельницького, навідати сім'ю свого синочка та побавитись його маленькою донечкою! - говорить співрозмовниця. – Вважаю себе дуже щасливою людиною, в мене є все, що приносить радість! Господь так розпорядився, що я повинна працювати, і от, я тут: зустрічаю сонечко та "сонечків", радію кожному новому ранку, і взагалі, насолоджуюсь життям!».
 
Оксана Ковальова


Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter

Похожие новости