Бабульки полізуть на танк!
Валентину Василенко та Валентину Марченко об'єднує не лише однакове ім'я, а ще і вік (56-57 років) та робота (двірники ЖЕКу). Та найголовніше – це те, що вони удвох напередодні Дня Перемоги планують вдертися на саму верхівку меморіалу – пушку танку! Адже споруду необхідно пофарбувати! Це не робилося вже кілька років, тому цьогоріч край важливо, щоб на танку попрацювали дбайливі жіночі руки. Не кожен чоловік осмілиться залізти на танк з пушкою, а вони – мусять! А поки що жіночки займаються приземленими справами: приводять до ладу меморіальний комплекс знизу. Валентина Дмитрівна та Валентина Василівна кажуть, що на це завдання їм виділений тиждень.
За цей період необхідно поштукатурити, побілити та пофарбувати, а ще – акуратно вивести літери. Про свою роботу співрозмовниці кажуть так: «Дуже важка та малооплачувана». «Вже й на козла не заліземо, а нас на пушку посилають!», - сміються жіночки. Від себе хочеться додати, що ці милі глухівчаночки – героїні не лише даного газетного матеріалу, а – справжні героїні життя! Адже не кожна молода зараз піде фізично працювати за копійки, вже не кажучи про жінок поважного віку. Вже незабаром тисячі глухівчан прийдуть до меморіалу на покладання квітів. Будуть робити селфі на фоні танку та пушки, залазити на верхівку, фотографуватися. Ще б пак: там же так красиво! Та мало хто замислиться над тим, якими зусиллями дістається Глухову ця краса. Все це залишається за кадром. То ж знов на думку спадає риторичне питання: «А що ти зробив для свого міста?».
Оксана Ковальова
Поделиться в соцсетях:
Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter