Бджолина мелодія
Цю історію розповів мій давній товариш і сусіда Михайло Ступак. Він пасічник з великим стажем, ще з моїм батьком починали займатися бджільництвом. Кілька разів я допомагав моєму другу перевозити пасіку у різні укромні місця. Михайло повідав, як одного разу купив десяток вуликів у знайомого пенсіонера-бджоляра , якому вже бракувало сил доглядати за сім’ями і треба було перевезти їх у урочище Бильове. Запросив кілька сусідів, серед яких був і вуличний баламут Артем. Вечоріло. Приїхали до діда Якима і не поспішаючи почали пакувати пасіку. Погрузили. Почав накрапати дощик і ми виїхали до пункту призначення. Через Шалигіне, польовими дорогами добралися до двору, трохи перепочили, поки бджоли заспокоїлись і почали розвантажувати вулики. Перші пішли вдало, встановили в раніше заготовлені місця.
Третій захід у Михайла і Артема якось не заладився!.. Тільки зняли вулик з машини, як відвалилося старе днище і… почали вилітати бджоли!.. Хотіли ще трохи пронести його, як низ вулика зовсім відпав і бджолиний рій закружляв у нічному повітрі, жалячи нас у всі місця. Артем кинув вулика і понісся подалі від садка через двір, налякавши Сірка, який забився у будку. З двору прожогом на вулицю, бджоли за ним. Тоді, шукаючи порятунку, пірнув у величезну глибоку калюжу з головою і як тільки виринав, бджоли не полишали його. У потемках забіг за селище у ліс і нарешті його зойки не стало чути. Через кілька годин бджоли заспокоїлись, ми познімали і встановивши останні вулики, виїхали до Глухова по дорозі забравши Артема. А собаці теж перепало, морда вся була неістотна, очей не видно, крутився і вив у будці так, що прийшлось відв’язати і він забіг світ заочі.
Ранком забігає до мене Артем, розпухле обличчя, одні щілинки очей, як у китайця і каже:
Наливай стопарь, поїхали бджіл впорядковувати, чи що! –
Анатолій Бойко.
Поделиться в соцсетях:
Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter