Біда в дитячому садочку

На мій подив, а чому не викликали швидку, почула відповідь, мовляв, маємо негативний минулорічний приклад, коли в дівчинки шла носом кров, залила півкоридора, а медики відмовлялися їхати на виклик і приїхали до школи тільки після того як директорка пригрозила своїми депутатськими повноваженнями. Отже, зриваємось ми з чоловіком з місця (добре, що були вдома та маємо власне авто!), та мчимо до НВК. Побачили сина – той був із замотаною бинтами головою, все це зробила шкільна медсестра. Повезли ми дитину до приймального відділення ЦРЛ, і коли хірург розрізав бинти, я ледь не впала: мені здалося, що в Сергійка проломлений череп! Видно було, що малюк травмований серьйозно, а не лише одна маленка вмятинка. Лікарі діагностували у сина забій лобної частини голови, а також мікро струс головного мозку». 5-річному пацієнтові довелося пережити хірургічне втручання – йому зашивали голову. Стурс мозку теж потребував певного лікування. Отже, вже майже 2 тижні Серьожа не може відвідувати дитсадок з причини травмування. Лікується дитинка вдома.

 

Та якщо фізичний біль колись вщухне, то як бути з моральним, адже це не жарти – пережити накладання швів та перебувати тривалий час в умовах операційної – маніпуляційної кімнати! І – регулярні поїздки до хірургії, для обробки, аби рана не загоювалася! Це навіть і для дорослої людини страшно, а що вже казати про малятко? Зі слів матусі хлопчика, вона не збирається залишати ситуацію без уваги відділу освіти, тому рішуче налаштована йти до Людмили Васянович. Олена за освітою – педагог, тож добре розуміється на моментах перебування дитини в дитсадку, і вважає за потрібним унебезпечити дітлахів від того злощасного деревьяного будинку на майданчику.

 

«Там такі гострі кути, що аж страшно! – каже співрозмовниця. – А якщо врахувати, що в НВК на прогулянці одночасно граються майже 50 діток (дошкільнят і школярів), то є великий ризик повторних травмувань. Та де гарантія, що чиясь дитина не отримає більш серйозний забій, ніж моя? Той будиночок треба негайно убрати звідти, або ж заліпити чимось ті кути. Та в дитсадку мені сказали, що будуть виносити це питання аж на наступний учбовий рік, бо в них є свої порядки. Але ще ж лише жовтень, до кінця учбового процесу – багато місяців, а малюки виходять на майданчик щодня!». Кореспондент поспілкувалася з директором НВК Елою Гурець, і вона розповіла, що хлопчик сам вдарився на майданчику, його ніхто не штовхав. Що ж стосується подальшої долі того злощасного будиночку, то ним поки що ніхто не займається. Як стояв собі, так і стоїть.