У Суходольську школу – за знаннями та здоров'ям!

Тут кожен учень має безкоштовного репетитора з усіх предметів, адже в класі усього по кілька дітей. Тут по – домашньому сито і смачно годують, бо кухарі варять лише на півсотні осіб. Тут навіть не чули про булінг і царює доброзичлива атмосфера: всі свої. Таке райське місце знаходиться в с. Суходол Глухівського району, і йдеться про школу – садок. Кореспондент газети «Кур'єр» побувала в НВК разом з делегацією почесних осіб з м. Суми, на чолі котрої був депутат Сумської ОДА Петро Нечмоня.

Всі гості були в захваті від навчально-виховного комплексу і відкрито зізнавалися, що такого душевного тепла і ностальгічних згадувань вони не відчували ні в одній сумській школі. Дійсно ж, починаючи від вхідних воріт на територію і закінчуючи останнім кабінетом другого поверху, все пронизане світлим та добрим… Усюди все яскраво розмальоване дитячою тематикою, розставлені та розвішені поробки, картини, багато квітів. Господарка даного закладу – місцева мешканка Надія Іванівна Ащаулова. Очільниця надала автору статті детальну інформацію щодо ввіреного їй НВК. Так, школа – садочок розрахована на 192 дитини, але на сьогодні в ній є лише 54: 47 учнів і 8 дошкільнят. Діти – не лише з с. Суходол, а і з прилеглих населених пунктів. В закладі працює 23 дорослих людини: 12 педагогів, 1 вихователь та 10 осіб обслуговуючого персоналу. Головна проблема школи – наповнюваність. Так, у першому класі зараз 4 учні, в другому – 0, третього взагалі немає, жодного учня також і в 10 класі.

В 9-му та 11-му по 8 дітей. Зі слів Надії Іванівни, було б більше, але батьки захотіли, щоб їхні сини та доньки після 9 класу вже здобували освіту в училищах, тож забрали зі школи. Вже трохи згодом мами з татами пожалкували про своє рішення, адже відпустили дітлахів з рідних домівок, і виявилося, що зарано. Що ж стосується дитячого садочку, то він в НВК – короткотривалого перебування, тобто до 14 години. Вік малюків – від 4 до 6 рочків, і вони в садку не сплять, бо немає такої можливості. З 8-ми діток не всі суходільці, є з прилеглих хуторів, і батьки їх не забирають додому серед дня, тож крихіткам доводиться чекати до вечора, аж потім їх розвезуть по домівках шкільним автобусом разом з учнями. На запитання кореспондента, а як же малята витримують без денного сну, адже за всіма педіатричними нормами, дитина до 7-річного віку потребує сну, співрозмовниця знизала плечима: мовляв, маємо те що маємо. Добре, що хоч такий садочок є! Що ж стосується школи, то тут – всі плюси. Судіть самі. По – перше, мала наповнюваність є проблемою лише для директора, а діти від цього тільки виграють.