Новость из категории: Статті

Мобінг – психологічне насилля на робочому місці

У більшості країн світу, а також в Україні, поступово покращуються умови праці та зростає заробітна платня. Ці два чинники разом з не дуже стабільною економічною ситуацією призводять до страху втратити робоче місце. Така ситуація часто викликає некоректну поведінку по відношенню до своїх колег. Таку некоректну поведінку називають булінгом і мобінгом. Ці терміни, з незначними відмінностями, позначають одне й те саме – цькування. Булінг – це психологічний терор з боку однієї людини, що передбачає цькування жертви, залякування, деморалізування, приниження, підпорядкування. Мобінг – агресивна поведінка групи осіб, гоніння, переслідування на робочому місці.

За кордоном це явище стало публічним, у нас же залишається на рівні особистих драм і не набуває широкого розголосу, хоча передумов для нього, особливо в державних установах, хоч греблю гати. Часта зміна політичних команд, звільнення чужих, працевлаштування своїх і, як результат, системне пристосовництво в колективах, нашіптування й підсиджування – все це стало невід’ємною і порочною рисою молодої української демократії, до того ж, ще не готової говорити про це явище вголос. Об’єктом цькування може стати будь-яка людина, котра хоч якось відрізняється від більшості: розумніша/дурніша; багатша/бідніша; вродливіша/потворніша; провінційна/міська; недбайливий працівник/високий професіонал; підвищений/понижений по службі, та й узагалі кожна працююча людина.
 
Загальними умовами зародження мобінгу в колективі є низький рівень корпоративної культури і неефективний менеджмент: поширеність родинних або інтимних зв’язків; наявність співробітників пенсійного віку, які бояться втратити роботу; наявність дублюючих посад, розмитих мір відповідальності та меж професійної відповідальності; потурання інтригам й пліткам; відсутність можливості кар’єрного зростання; наявність керівника, який підживлює розбрати в колективі і використовує їх як інструмент маніпулятивного управління тощо.
 
До групи ризику мобінг-мішеней належать: неординарні особистості; емоційно відкриті простаки; зарозумілі індивідуалісти; хронічні скаржники і прохачі; порушники корпоративної моралі й негласних правил; амбітні новачки; новачки з високим рівнем професіоналізму, які створюють конкуренцію в колективі; керівники, які схильні до фаворитизму та їх «навушники»; працівники, які відчули на собі різке посадове підвищення або пониження; колеги, з якими доводиться ділити роботу; «дон жуани» і «месаліни», які переграють із протилежною статтю; патологічні жартівники, які втрачають почуття міри; сенситивні особистості з надмірною чутливістю, зниженою стресовою і фрустраційною толерантністю. У жодному разі не можна недооцінювати можливого негативного впливу мобінгу на здоров’я, психіку і навіть долю людини, котра йому піддається. Цькування на роботі може призвести до виникнення відчуття соціальної неповноцінності; захворювань на нервовому ґрунті; проблем зі сном; нервових зривів; депресивних станів; інфарктів і навіть самогубства. Запропонуємо деякі поради щодо уникнення мобінгу: намагайтеся бути чарівною людиною; по можливості будьте доброзичливими з усім колективом; спілкуйтесь спокійно і формально ввічливо; не уплутуйтеся в конфлікти, приховуйте свій емоційний стан; не принижуйте своїх колег, намагайтеся їх похвалити навіть за дріб’язок, не пліткуйте і не злословте; у разі можливості в складних ситуаціях зберігайте спокій. Зазначимо позитивний факт: із 19 січня 2019 р. в Україні набув чинності Закон про протидію булінгу.
 
Від 18.03.2019 р. внесений для розгляду проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу. Встановлення адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт терміном від 20 до 40 годин. На жаль, в Україні на рівні держави досить поблажливе ставлення до булерів–моберів. Порівняємо із законодавством у Європі: відповідно до законодавства Євросоюзу, європейський роботодавець, який не в змозі забезпечити захист від психологічного переслідування або жорстокого поводження, буде оштрафований на суму від 3.000 до 20.000 євро. Жертва психологічного насильства може отримати у вигляді індивідуальної компенсації до 50.000 євро.
 
Н.М. Ільїна – кандидат психологічних наук, доцент Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.


Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter

Похожие новости