Новость из категории: Він та Вона

Насильство в родині

Щоб подолати проблему насилля в родині, її потрібно відкрито обговорювати та шукати шляхи вирішення! Зазвичай існує широко розповсюджений міф, що насильство в родинах – це проблема тільки неблагополучних родин, і майже завжди сімейне насильство пов’язане з пияцтвом і бідністю. Однак це зовсім не так. Насильство властиве для всіх соціальних груп і не залежить від економічного становища родини в цілому. Донедавна проблема домашнього насильства в Україні практично не вивчалася. Тільки протягом останнього часу теми насильства у родині стали предметом публічного обговорення.

Потяг до насильства і готовність його терпіти зароджуються ще з дитинства. Малеча бачить, як сваряться батьки, переймає цю модель поведінки. Потім син так само може бити матір чи бабцю, а коли виросте й одружиться може дістатись і його дружині. Діти або пристосовуються до того середовища, у якому вони живуть, і сприймають приниження і побої як норму, або прагнуть від них дистанціюватися. Дехто тікає на вулицю. Дівчата намагаються рано вийти заміж і, як правило, не дуже дивляться, за кого йдуть. І часто ситуація уже в їх родинах починає повторюватися. А там долучаються спиртне, наркотики – і все йде знову по колу. Хоча є поодинокі випадки, коли діти алкоголіків, надивившись на жахіття в дитинстві і юності, хочуть мати зовсім інше життя. Вони створюють прекрасні родини, в яких немає місця насиллю.

Найгірший фінал існування в тиранії – самогубство. Як і психологи, правоохоронці радять не терпіти, коли у родині є побої і приниження, а покинути агресора. Рано чи пізно терпець може увірватися, а домашній тиран може не розрахувати власні сили.

Ознаками такого насильства над дітьми можуть бути:

- замкнутість;
- демонстрація повної відсутності страху;
- неврівноважена поведінка;
- агресивність, схильність до нищення й насильства;
- уповільнене мовлення, нездатність вчитися;
- надто висока зрілість та відповідальність у порівнянні зі звичайними для цього віку;
- уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми;
- занизька самооцінка; тривожність;
- намагання справити враження людини, що живе в злиднях;
- демонстрація страху перед появою батьків;
- страх фізичного контакту, острах іти додому;
- депресія, спроби самогубства;
- уживання алкоголю або наркотиків;
- психосоматичні хвороби, на кшталт болю в животі (неврастенії); нав’язливі страхи (фобії);
- насильство по відношенню до свійських тварин, та взагалі до більш слабших істот;
- почуття провини за отримання фізичних ушкоджень. Як протистояти насильству? Досить багато людей, над якими чинять насильство, не наважуються йому протистояти. 

Тим часом законодавство гарантує кожній особистості широкі права та свободи й захист від їх порушення. Закон «Про попередження насильства в сім’ї» передбачає і покарання осіб, які чинять насильство в сім’ї, і заходи щодо надання допомоги потерпілим.

Поради можуть бути корисними для всіх, хто став жертвою або свідком домашнього насильства:

• Передусім варто пам’ятати народну мудрість: «Хто сам себе береже, того й лихо оминає». Не треба заплющувати очі на реальні факти і вмовляти себе не звертати уваги на насильство. Якщо ви зіткнулися з першими (ще «легкими») проявами насильства, подумайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей — уявіть найгірший розвиток подій і подумайте про ваші дії в таких неприємних ситуаціях.

• Тримайте під рукою номери телефонів поліції. Варто, щоб ці номери також знали ваші діти. Якщо виникне потреба, не вагаючись телефонуйте до Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області або на номер "102” і вимагайте термінового втручання. По приїзді працівників поліції детально опишіть їм усе, що сталося, покажіть ваші тілесні ушкодження, а також домашні речі, які побив чи поламав кривдник.

• Якщо вам завдано тілесних ушкоджень, обов’язково зверніться до медичних закладів. Ви не лише пройдете лікування, а й отримаєте медичні висновки, які є вагомим доказом у суді.

• Найбільше виваженим виходом з деяких ситуацій є втеча. Але цей крок належить ретельно підготувати. Варто заздалегідь зібрати невеличку валізу з найбільше потрібними речами: одягом для себе та дітей, грошима, ліками, ключами від дому, офісу тощо, особистими документами (паспорт, свідоцтво про народження дитини), документами, які підтверджують ваші права власності на житло, машину і т. ін. Обов’язково запишіть і запам’ятайте адреси та номери телефонів установ, до яких ви плануєте звернутися по допомогу. Крім того, наперед обдумайте маршрут вашої втечі й визначте декілька (не одне!) місць, де ви могли б сховатися, якщо залишите дім.

• Якщо близькі люди готові вам допомогти в боротьбі з домашнім насильством, домовтеся з ними про спільні дії в гострій ситуації. Йдеться, зокрема, про дзвінок до поліції, тимчасовий притулок для вас та ваших дітей або схованку для потрібних вам речей (див. попередній пункт).

• Пам’ятайте: насильство часто стає ще брутальнішим, коли кривдник довідується про бажання жертви припинити з ним стосунки. Якщо ви зважилися на таке, будьте готові захищати свої права та права ваших дітей. Заздалегідь обміркуйте можливі варіанти вирішення таких гострих питань, як поділ майна, стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей.

• Подумайте про те, як обмежити ваше спілкування з кривдником після розлучення і вберегти від нього ваших дітей. Наприклад, попросіть ваших колег по роботі з’ясовувати, хто вам телефонує, повідомте працівникам дитячої установи, хто має право забирати ваших дітей додому, ходіть до інших крамниць тощо.

• Уявіть ваше дальше життя без кривдника й знайдіть у ньому позитивні моменти для себе. Згадуйте про ці моменти тоді, коли відчуватимете неспокій та сумніви. Якщо Вам знадобиться консультація, допомога чи порада, Ви можете звернутися до Глухівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (м. Глухів, вул. Інститутська,3 тел. 3-28-73) та до свого дільничного інспектора поліції.

Директор ГМЦСССДМ Бавикіна Віталіна

Поделиться в соцсетях:

Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter

Похожие новости