Думка колумніста Не газом єдиним...

Але навіть не це головне, бо відмова від власного вибору це наші давні граблі, але є інша погана тенденція. Українців хочуть представити світу як націю, яка неспроможна створити власну державу, а російські пропагандисти активно впроваджують думку про те, що до літа Україна не доживе та й взагалі держави Україна не існує. І вже чую: «що ж це за держава яка втратила таку кількість територій?» Хвилинку. А хіба Фінляндія не держава ? Адже в неї також нахабно відібрали території? А СРСР перестав бути державою коли німці перетнули кордон? Ні, нам треба нарешті визнати власні помилки та взяти відповідальність на себе й ховатися за думкою «все за нас вирішили», бо в кабінці для голосування саме ви, своєю рукою визначаєте майбутнє. Ви зможете обрати азійську тиранію, або безмежні можливості? Азійська тиранія може й здається затишною для людей з радянським мисленням, але річ дуже небезпечна. Остання жахлива драма це історія з китайським коронавірусом. Лікар офтальмолог який діагностував хворобу опинився під пресингом влади, яка намагалась всіма засобами приховати пандемію, що призвело до сотень смертей та карантину на невизначений термін. Лідер країни зник з публічного простору, а замість нього все виконує його заступник. Ще один зі свіжих прикладів це трагедія в Санкт-Петербурзі. Демонтаж криши СКК Олімпійський коштував життя працівнику й це диво, що загинула тільки одна людина, бо прибирали будівлю зі смачного шматка землі в центрі міста порушивши за для економії все що тільки можливо було порушити. Після трагедії керівництво міста заявило, що …не знає яка компанія займалася демонтажем будівлі, бо, мабуть дуже важко назвати прізвище одного з кращих друзів очільника держави відповідального за трагедію. Що нам потрібно для успіху?

 

Для початку розширити кругозір, розвернутися від «великого брата» та побачити що світ великий, безмежний та прекрасний. Добре, що українці поїхали працювати в Польщу, Германію або Італію, бо вони там бачать інші стандарти. Хтось там залишиться, але більшість повернеться. Дуже приємно бачити в стрічці фейсбук світлини друзів які працюють в Європі, по-перше з естетичної точки зору бо це гарні, охайні краєвиди, чисті річки та прибрані містечка, світлі погляди. Приємно читати повідомлення від подруги яка працює в Падуї про те чому там чисто, з яким захватом вона розповідала про місцеве самоврядування та жорсткий контроль громади. Або неймовірні світлини від друга з Канади де українці, маючи волю та право будують інший світ… якщо чесно, вже нудить від світлин з Росії про то як там все погано, як Китай м’яко поглинає Сибір, або п’яна дівка співає сороміцьких пісень. Ми вже не маємо права витрачати життя на безглуздя під назвою «совок», світ відкритий й треба його побачити, та будувати сильну країну тут, вдома.. і якщо за для розуміння важливості свого вибору нам треба пережити дві платіжки, таку ціну ми заплатили, ніхто нами не керував, ніхто нашою рукою позначку в кабінці не виводив.. Й головне тепер пробачити один одному й зрозуміти що не існує ні «порохоботів» ні «зеботів», а є українці, прекрасні та талановиті, що нам потрібно зробити висновки та почати дієво мріяти. Так дієво мріяти про добру зарплатню, гарні дороги, будинки, дитячі садочки та притомні суди бо з мрії все починається. Саме з вашої особистої мрії про себе, а не про дядю який все за вас зробить, починаються зміни.