Його ім’я не вистачає на туристичній мапі Глухова. (До 220-річчя з дня народження В.І. Туманського)
Поет пушкінської епохи, наш земляк, людина дуже широких, як для свого часу, демократичних поглядів Василь Іванович Туманський народився 28 лютого (11 березня за новим стилем) 1800 року в с. Чорторигах (нині Шевченкове), в маєтку свого діда, останнього генерального писаря Гетьманщини, Василя Григоровича Туманського. Невдовзі його батьки разом з дітьми переїхали до власного маєтку в село Панасівку, зараз Липово-Долинського району Сумської області. Майбутній поет отримав гарну домашню освіту, потім навчався в Харківській гімназії, а в 1818 році успішно закінчив Петропавлівське училище в Петербурзі. В перервах між навчанням Василь Туманський неодноразово відвідував свого брата Володимира в с. Чорторигах, а також близьких родичів по материнській лінії в с. Ярославець.
Як кожний поважаючий себе молодий дворянин, під час таких візитів він неодмінно мусив відвідувати святкові зібрання і бали, що систематично влаштовувалися в Глухівському дворянському зібранні, відкритому в 1811 році. Саме в той час тут безроздільно панували ідеї та погляди, привезені офіцерами-кірасирами з закордонного походу, які були дуже схожі з тими, що згодом декларували декабристи. Цілком можливо, що саме тут і тоді зародилося у молодого дворянина гостре відчуття соціальної несправедливості тодішнього суспільного устрою.
Ці відчуття ще більше зміцніли і переросли в переконання під час навчання у французькому коледжі в Парижі, звідки Василь Іванович повернувся в 1821 р. разом зі своїм новим другом, майбутнім декабристом В.К. Кюхельбекером. Невдовзі він близько сходиться з іншими активними представниками декабристської ідеології: К. Рилєєвим, О. Бестужевим, Ф. Глінкою.
В 1823 році Туманського переводять з Петербурга до Одеси на службу в канцелярію новоросійського губернатора. Саме тут відбувається його знайомство з О.С. Пушкіним, з яким у нашого героя одразу зав’язуються палкі дружні стосунки.
14 грудня 1825 року Туманський продовжував перебувати в Одесі і не міг опинитися на Сенатській площі разом з багатьма своїми друзями, але по матеріалах слідчої комісії його справа все ж проходила. То ж, вочевидь, зовсім не випадково, що в експозиції Глухівського краєзнавчого музею фотографія В.І. Туманського розміщена вкупі з портретом найвідомішого глухівського змовника, члена Союзу благоденства Олександра фон дер Брігена.
Олександр Іванович до кінця залишився вірним своїм поглядам та переконанням. В останні роки життя він брав активну участь в роботі Комітету по поліпшенню побуту поміщицьких селян. Помер 21 березня 1860 р. у власному маєтку в с. Панасівці де і похований.
Можна по-різному ставитися до творчості поета В.І. Тумаського, а за своєю громадською позицією, поглядами та переконаннями він однозначно був і запам’ятався нащадкам патріотом, вольнодумцем і громадянином. Тому сьогодні доводиться з жалем відзначати, що його славне ім’я практично ніяк не відображене на туристичній мапі нашого міста.
Поделиться в соцсетях:
Нашли ошибку в статье ? Выделите слово/несколько слов и нажмите Ctrl+Enter