ПРИНЦИПОВА БИТВА. КРОК ВПЕРЕД, ЧИ ПОВЕРНЕННЯ В МИНУЛЕ.
Вже не за горами місцеві вибори в Глухові, та й по всій Україні. Тому хотілось би підбити підсумки виборів 2015 року, та окреслити основні напрямки головних рушійних сил, які братимуть участь у перегонах у 2020 –му. Треба визнати – результати останніх виборів у Глухові показали, що населення мало замислюється над тим, яку роль в управлінні містом відіграє міський голова та депутатський корпус. Люди обрали мером Терещенка, сподіваючись, що він, як господар, самотужки змінить Глухів. Такий менталітет виборців на території всієї нашої країни залишився ще з часів СРСР. Тому багато українців і досі щиро вірять у те, що одна людина при владі здатна самотужки здолати тернисту дорогу на шляху до позитивних змін. Та в дійсності це далеко не так. І останні 5 років для мешканців Глухова стали нелегким випробуванням, адже вони обрали в міську раду депутатів з команди колишнього мера Юрія Бурлаки. САМЕ НА ЦЕ ВІН І РОЗРАХОВУВАВ. Тож, і не дивно, що всі разом депутати від Волі народу, Укропу, БПП Солідарність блокували розвиток міста протягом останніх декількох років. Безперечно, це був дуже цінний урок для виборців, адже всі ми втратили дорогоцінний час.
Дуже показовою в цьому плані є історія Тростянця, який останні 5 років почав розвиватись шаленими темпами. Всі в захваті від результатів роботи міського голови Юрія Бови, але мало хто знає, що сам Бова пройшов такий же шлях, як і Терещенко, але на 5 років раніше. Так, у 2010 році Юрій Бова став мером Тростянця, але депутатський корпус Тростянецької міської ради, обраний містянами, чинив йому шалений опір, і це жорстоке протистояння тривало протягом усієї його каденції. Це й затягування прийняття бюджету, блокування роботи сесій, брудний чорний піар у ЗМі на замовлення його опонентів. Проте, на виборах 2015 року мешканці Тростянця, навчені гірким досвідом, відповідально підійшли до обрання депутатів, і Юрій Бова отримав переважну більшість, тому протягом останніх 5-ти років він зміг досягти на місцевому рівні вражаючих змін.
А що ж Глухів? А Глухів протягом 2016 року віддавав борги Юрія Бурлаки – дірка в бюджеті була на 9 млн. грн., і лише в 2017 році, коли Терещенко мав невелику, але хитку більшість у раді, його команда почала робити перші кроки на шляху до змін. А це і тротуари, які не будувались в Глухові більше 20 років, це й значне збільшення матеріально-технічної бази Глухівської лікарні, шкіл, садочків. Уперше за багато десятиліть почати отримувати службове житло молоді лікарі. Та в 2018-у році Глухівський міський голова втратив свою більшість у результаті зради, і протягом 2018-2019 років у депутатському корпусі тривало запекле протистояння, адже більшість незаконно захопили депутати Юрія Бурлаки. Та зараз не про це.
Надто неочікуваними для Глухова та району стали результати останніх виборів до Верховної Ради. Перше місце посіла партія «Слуга народу», але, як не дивно, друге – зайняв Юрій Бойко та «Опозиційна платформа «За життя». Необхідно розглянути причину, чому саме Бойко отримав стільки симпатій на Сумщині, та що змінилось для глухівчан після того, як вони проголосували за ОПЗЖ та допомогли Бойку привести в Верховну Раду його депутатів. Причина такого впливу на електорат криється саме в географічному розташуванні населених пунктів, які межують з Росією. Тому розрахунок політтехнологів Юрія Бойка був зроблений вірно. Основний фундамент передвиборчої кампанії ОПЗЖ це маніпулювання почуттями людей, які мають тісні дружні контакти і родинні зв’язки з мешканцями прикордонних з Росією територій. Тому ця категорія населення, як ніхто інші, щиро вболівають за відновлення мирних і соціально-економічних відносин з сусідньою державою.
Тож, зараз політики з Донбасу, які свого часу не змогли взяти під контроль ситуацію в себе вдома , що призвело до збройного конфлікту на Сході країни, використовують лозунг «За мир з Росією» саме на Сумщині, розуміючи, що це гасло влучно і беззаперечно вплине на думку виборців, які живуть в прикордонні.
А тепер трохи інформації про сам політичний бренд – «Опозиційна платформа» За життя», про який мало хто знає на Сумщині. Історія ОПЗЖ починається далекого 1999 року під назвою "Всеукраїнське об'єднання "Центр”. Партія двічі змінювала свою назву. Тому, нова її сторінка під назвою "ОПЗЖ” відкрилась у 2018 році. Вона має двох співголів –Юрія Бойка та Вадима Рабіновича.
Попре це все, варто розуміти, що наступні місцеві вибори до Глухівської ОТГ стануть полем битви виключно для двох політичних сил, які є противниками і в Верховні Раді також – «Слуги народу» чинного Президента України та «Опозиційної платформи «За життя», яку представляють олігархи з Донбасу . Звісно, під прапорами зелених у Глухові згуртуються демократичні сили, а ОПЗЖ, об’єднає колишніх регіоналів на чолі з тим же Юрієм Бурлакою, адже саме він займався передвиборчою агітацією глухівчан за Юрія Бойка та ОПЗЖ. Треба додати, що сам Юрій Олександрович є політичним хамелеоном, оскільки регулярно переходить із партії в партію в залежності від особистого зиску на майбутніх виборах. Дивуватись нічому, адже його безпосередній керівник нардеп Андрій Деркач змінив ще 5 політ.сил., але єдине, що й досі дивує, то це те, як уродженець Дніпропетровська Деркач уже 20 років поспіль обирається нардепом на Сумщині? І це все при тому, що під час проведеного минулого літа соц.опитування в Глухові, ніхто з респондентів не зміг чітко сказати, що саме зробив для нашого міста цей нардеп протягом такого тривалого часу!!!!
Але, не дивлячись на те, що вже зараз вимальовується досить зрозуміла картина – восени на політичній арені Глухова з’являться й нові осередки. Проте, розпорошення голосів виборців між великою кількістю партій і кандидатів на голову Глухівської громади може призвести до того, що в депутатський корпус знову потраплять дуже різні люди, а це в свій час може призвести до ситуації, яку ми всі переживали останні 5 років – «Лебідь, Щука, й Рак».
І найголовніше, на що треба звернути увагу виборцям, це не стільки обрання голови Глухівської ОТГ, це люди, яких він поведе за собою . Тому, слід добре розумітись на тому, які саме політичні сили підтримують його. Тут важливим фактором є не лозунги типу «За мир з Росією» , чи «Ми за демократію!». Це, як показує практика, всього на всього політична реклама. Ми, глухівчани, вже добре навчені на своїх помилках, тому мусимо, перш за все, обирати гідних людей, які йдуть разом із ним в міську раду. І саме тут важливим чинником є досвід людей, які вже були депутатами, й тих, хто збирається отримати депутатський мандат уперше. Зробити це буде нескладно, адже місто Глухів невеличке, і всі добре знають один одного. Знають тих, хто зрадили своїх колег та перейшли на сторону опонентів, кинувши Глухів на розтерзання регіоналам, хто бігав з однієї політичної сили в іншу, хто підтримував єдиний курс демократичних сил у місті, не зважаючи на погрози та цькування з боку незаконно створеної депутатської більшості Юрія Бурлаки.
На завершення цього опусу, хочеться звернутись до всіх читачів – обирайте розумом, а не серцем, бо саме події в жовтні 2020 року покажуть нам усім – чи будемо ми рухатись уперед, чи падатимемо назад, у минуле.
Оксана Друпп