Слідами наукового подвигу

Більшість людей представляє подвиг, як воїн підриває гранатою танк, або закриває своїм тілом амбразуру дзоту. Але не менш важливим подвигом є подвижницьке служіння своєму народу у труді упродовж багатьох років.

Саме осмислення багаторічного трудового земного життя і служінню високій меті присвячено наукове видання «Професор Вировець В’ячеслав Гаврилович» (мій шлях у науці) із серії «Бібліографія вчених-аграріїв України!» Науковий редактор книги - директор ННСГБ НААН, академік НААН В. А. Вергунов.

В цій книзі розповідається про відомого в Україні і за її межами вченого селекціонера, про його шлях у науці, а читається наукове дослідження, як захоплюючий пригодницький роман.

І це закономірно. Бо це не просто опис досліджень і наукових відкриттів, хоч вони й представлені у достатній мірі; значно важливіше для читача – це те, як із світу духовного у світ матеріальний селянський син, ніби чудесну мрію, приніс творчу ідею, реалізував її, добившись разом з українськими селекціонерами вагомих досягнень у створенні нового покоління сортів конопель, і ці досягнення стали надбанням багатьох країн світу.

Ніби у чарівному калейдоскопі, через всю книгу у смарагдовій обкладці проходить дитинство, юність, становлення науковця і титанічний труд по створенню якісно нових сортів конопель з відсутністю канабіноїдних сполук, зокрема таких як «Глухівські 3» та «Глухівські 46». У калейдоскопі, ніби зримі картини, з’являються: мальовниче село Іскрисківщина на Білопільщині, де 5 березня 1937 р. народився В. Г. Вировець, школа, сільськогосподарський технікум, Таллін, де проходив службу, Харківський сільгоспінститут ім. В. Докучаєва, в якому за спеціальністю «Агрономія» отримав кваліфікацію вченого селекціонера-насіннєвода.

 

Та свою долю В’ячеслав Гаврилович назавжди пов’язав із м. Глуховом, де 10 липня 1964 р. був зарахований в.о. молодшим науковим співробітником Всесоюзного наукового-дослідного інституту луб’яних культур. Тут почалось його сходження до наукового олімпу. Одночасно з успішною дослідницькою роботою він захистив кандидатську і докторську дисертації, тут він очолив відділ селекції і насінництва конопель, саме тут завдяки наполегливій праці очолюваного ним колективу науковців вдалося вирішити надважливу проблему: створення високопродуктивних сортів конопель без наркотичних властивостей.

У 80-х роках ХХ ст. у зв’язку з посиленням боротьби з наркоманією стала простежуватись тенденція до скорочення площ під посіви традиційної української культури. Тоді колективу селекціонерів ВНДУ луб’яних культур на чолі з В. Г. Вировцем вдалося захистити королеву полів у оксамитовому одіянні: розпочато селекційну роботу по виведенню безнаркотичних сортів конопель – вивчено біологічні особливості накопичення канабіноїдних сполук, разом з тим збільшити майже у 3 рази рівень волокна у культурі! Слід сказати, що ще в 1987 р. високо-волокнистий сорт ЮСО 31 є одним із перших, що зареєстрований в країнах ЄС.

Сьогодні ця розкішна оксамитова королева полів завдяки наполегливій і цілеспрямованій праці наших учених набуває все більшої популярності: з неї виготовляють одяг, матеріали використовуються в авто, - авіа – і суднобудуванні, а олію застосовують для лікування хвороб (рак, СНІД, глаукома, епілепсія та ін.).

Піднімаючись слідом за нашим вченим сходинками його наукової кар’єри, читач може пересвідчитися, що у послужному списку В’чеслава Гавриловича чимало солідних нагород, за 56 років роботи він опублікував близько 250 наукових праць, кількох монографій, вдалося впровадити у виробництво 14 сортів конопель, він має 10 винаходів і патентів, виховав школу селекціонерів – 8 кандидатів і 2 докторів наук! Надавав науково-методичну допомогу селекціонерам Польщі, Румунії, Німеччини, Угорщини, Італії, Китаю і Канади, став лауреатом премії Української академії аграрних наук «За видатні досягнення в аграрній науці». А головне: він справжній учений, можна сказати – геній української аграрної науки, визнаний науковець світового рівня!

Два роки тому, вийшла у світ книга «Золотий фонд націй. Vivat Україно», де до когорти видатних українців зараховано і професора В. Г. Вировця. А нині талановитий учений, зовні простий і життєрадісний чоловік живе і працює для народу, во благо України. Вітаємо Вас шановний В’ячеславе Гавриловичу і в Вашій особі весь колектив інституту з виходом книги, в якій представлена також і історія наукового закладу! Чекаємо на презентацію Вашої книги,

Микола Гурець, член НСЖУ.

На знімку: науковці біля будівлі інституту луб’яних культур НААН.