Закинуті школи: це норма?

Так вже склалося, що за родом професійної діяльності моїх дідів, батьків, дружини і власне мене школа посідає виняткове місце в нашому житті, а особливо сільська. Чому так, відповім – усі мої рідні після закінчення педагогічного інституту вчителювати починали саме із села. І я, навчаючись ще тоді в Глухівському педагогічному інституті ім. С. М. Сергєєва-Ценського, налаштований був саме на роботу в сільській школі. Не склалося……Хоча і до сьогодні мрію зайти до класу пересічної сільської школи й розпочати урок фізики. Ось чому по приїзді до того чи іншого села у справах, на відпочинок, риболовлю, полювання тощо я неодмінно намагаюся очима відшукати школу, а якщо ще й є час, то йду до шкільного подвір’я або ж заходжу всередину. Так сталося, що велика кількість сільських шкіл сьогодні кинута напризволяще. На превеликий жаль, - це норма, буденне явище, що міцно прописалося в наших мізках. Розум відмовляється сприймати побачене, але що є то є…….