Річниці світлої пам’яті професора Миколи Мигаля

Він успадкував кращі риси своїх батьків до праці й поваги до людей, зростав дуже уважним, спостережливим хлопцем. Ці риси сприяли вибрати йому майбутню професію науковця і бути спроможним зафіксовувати всі особливості росту і розвитку рослин конопель, які досягли апогею в процесі багатовікової еволюції, наближаючись по типу розмноження до тваринного світу. Після закінчення Харківського агрономічного інституту Микола випробував себе на деяких посадах молодого агронома, а кількарічна робота в редакціях районних газет посприяла успішному удосконаленню знань з української мови та наштовхнула його до вступу в 1963 році в аспірантуру тоді Всесоюзного науково-дослідного інституту луб’яних культур за спеціальністю «селекція і насінництво». Наукове керівництво з оволодіння особливостями селекції було доручено доктору с.-г. наук професорці Г. Й. Аринштейн. В 1968 році М. Мигаль успішно захистив дисертаційну роботу і отримав диплом кандидата біологічних наук за спеціальністю «фізіологія рослин». 70–90 роки минулого століття характеризувались успішним розвитком наукових досліджень в Інституті луб’яних культур НААН України, пов’язаних з створенням високопродуктивних дво- і однодомних конопель без наркотичних властивостей. З 1988 року Микола Дмитрович обіймав посаду провідного наукового співробітника відділу селекції й генетики й все життя присвячував вивченню проблем статі конопель, пов’язаних з законами успадкування і мінливості селекційних ознак.

 

В 1994 році М. Мигаль захищає докторську дисертацію на підставі проведених оригінальних досліджень з генетики конопель, пов’язаних зі створенням однодомних сортів, а у 2005 йому присвоюють звання професора за спеціальністю «генетика». Не дивлячись на успіхи в селекції однодомних конопель, проблему статі цієї культури не знято. І в цьому плані генетичні дослідження професора М. Мигаля мають теоретичне і практичне значення, бо без знання широкого кола питань генетики статі неможливо зрозуміти суть природних явищ і вирішувати практичні завдання. Слід підкреслити, що вивченням закономірностей успадкування ознаки однодомності займалось багато вчених.

 

Але найбільш обґрунтованою та експериментально підтвердженою виявилась теорія визначення статі проф. М. Д. Мигаля, яка підтверджується унікальними особливостями сучасних сортів однодомних конопель. Микола Дмитрович створив наукову школу, його 8 аспірантів стали кандидатами наук і зараз працюють в різних галузях народного господарства. Він користувався високою повагою серед науковців і аспірантів колективу, став співавтором нових сортів конопель, написав понад 200 наукових статей з генетики та селекції, одноосібно та у співавторстві підготував низку монографій – «Генетика статі конопель», «Експериментальна зміна статі конопель», «Коноплі», «Біологія луб’яних волокон конопель», «Біологія формування насіннєвої продуктивності конопель», «Трихоми і канабіноїди конопель (до теорії селекції ненаркотичних сортів)», «Еволюційно-генетична теорія статевого поліморфізму конопель», «Насінництво конопель», «Інцухт і гетерозис конопель», ще дві монографії знаходяться у видавництві. Все своє життя сумлінно допомагав молодим науковцям та аспірантам. Світла пам’ять про Миколу Дмитровича ніколи не згасне в серцях його учнів і колег.