Новина з категорії: Статті

Глухівський держлісгосп: поточна робота та перспективи

Після зміни адміністративно-територіального устрою Глухівщини у соціальних мережах стали з’являтися спекулятивні міркування на рахунок, що наша громада без статусу райцентру може втратити низку потужних виробничих та соціальних об’єктів, в тому числі й місцевий держлісгосп.

Усвідомлення, як то кажуть, гіркоту можливої втрати, спонукало нас до візиту на підприємство. Перше ніж відправитись туди, для з’ясування загального стану речей, ми ознайомились з інформацією щодо реформування лісової галузі. По ходу дізналися, що нинішнє державне керівництво, так, має плани реформувати її за європейським зразком. Держлісагентство, зокрема, надало пропозиції щодо укрупнення держлісгоспів та оптимізації персоналу. Той має скоротитися на близько 2 тисячі осіб, головним чином за рахунок пенсіонерів й офісних працівників. За рахунок цього планується поступово підвищити зарплатню. Також намагатимуться, теж за європейським прикладом, звільнити лісгоспи від обробки деревини. У перспективі вони мають реалізовувати лише кругляк. Напевно вплине на подальшу долю державних лісових підприємств і зміни адміністративно-територіального поділу. Так на Сумщині, дійсно, можуть приєднати наш лісгосп до шосткинського, кролевецький – конотопського, середино-будський – свеського. Щодо Глухова, тут у будь-якому випадку функціонуватимуть нижній склад, гаражі, деревообробний цех, лісництва. Оптимізація кадрів торкнеться головним чином обласної ланки.

 

З інтернетних публікацій можна дізнатися, що новину про реформування у галузі сприйняли без особливого ентузіазму - в тому розумінні, що, мовляв, не приведи Боже жити в епоху перетворень. Щодо хороших новин, нинішнє керівництво всіляко відстоює державний юридичний статус лісгоспів, а тому ні про які концесії більше не йдеться.

Такі, повторюємо, плани. А поки держлісгоспи, в тому числі й у Глухові, очікують на спеціальну постанову Кабміну, де буде чітко прописано порядок реформування. Сам керівник ДП «Глухівський лісгосп» Василь КАЦАЛАП про можливі перетворення такої думки:

Гадаю, перш ніж щось змінювати, треба зважити, наскільки успішне конкретне підприємство, яка його рентабельність, прибутковість, соціальне навантаження. Той хто працює успішно, повинен працювати так і надалі, надалі давати роботу людям, особливо у сільській місцевості. Навіщо нищити, образно кажучи, курку що несе золоті яйця!

Глухівський держлісгосп в його нинішньому стані повністю відповідає згаданим критеріям: дванадцять мільйонів на рахунку, рентабельність на рівні 20%, знову – мільйонні відрахування до бюджету. Зараз найвигідніше реалізувати кругляк, оскільки той суттєво подорожчав. Втім і пиломатеріали з Глухова знаходить попит далеко за його межами - тут тобі Європа, Китай, Корея, Близький і Середній Схід. Тож висновки робіть самі , варто чи ні реформувати таке господарство.

Втім, робота господарів лісу полягає не тільки в зароблянні грошей і боротьбі за добрі економічні показники. Зелені насадження потребують особливого піклування. Якщо їх вирубувати понад міру, вони втратять продуктивність, недоруб теж негативно відбивається на їх якості. Нині у складі лісів Глухівщини переважають стиглі і пристигаючі насадження, щорічний приріст сягає 82 тисячі «кубів», обсяг вирубаного – трохи більше за 60 тисяч. Замість вирубаних масивів висаджуються нові – приблизно 100 гектарів щороку. На момент, коли завітали до лісгоспу було заліснено вже вісімдесят – до виконання плану залишилося зовсім небагато. До речі, останніми двадцятьма роками загальна площа державних лісів Глухівщини збільшилася з 21,5 до 22,5 тис. га. – на цілих тисячу гектарів.

Серед інших, задали Василю Федоровичу незручне питання щодо скарг користувачів соціальних мереж на вирубування Борку. Він нас запевнив, що в цьому лісі зараз не ведеться масованої заготівлі, натомість відбувається так звана прохідна рубка, для забезпечення майбутньої повноти, обсягів деревини. Запитали і щодо дров, чи вистачить їх для глухівчан. Прозвучало запевнення, що так, вистачить. Зараз, окрім нашого регіону дрова з Глухова споживають на Західній Україні та Харківщині. До інтенсивного ж використання лісу на опалення житлового сектору, як це має місце у розвинених країнах, нам ще дуже далеко.

Ось так обстоять справи у наших лісівників. Вони наполегливо працюють і, певні, будуть і надалі дбати про зелене багатство нашого краю.

Андрій КОВАЛЕНКО



Поділитися в соціальних мережах:

Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter

Схожі новини