Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!
Нині триває двотижневий піст – "спасівка”, який почався на Маковія. Тоді ж – з Маковія, Першого Спасу, почалися й проводи літа. Другий Спас, Яблучний, означає початок настання осені і перетворення природи.
Вже сьогодні свято Спас
Готуй сани та кожуха, –
Пішло літечко від нас”
До цього свята українці не дозволяли собі їсти яблука і страви з яблук, бо це вважалося за великий гріх. Суворо дотримувалися цього правила ті батьки, у яких вмерли діти. А в стародавні часи вони вмирали у багатьох… На "тому світі” ростуть срібні дерева із золотими яблуками. І Мати Божа роздає їх лише тим дітям, чиї батьки не їли яблук до Другого Спаса.
Якщо ж хтось не втримається і з’їсть яблуко до Спаса, спокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука!
В цей день заведено зривати і освячувати яблука та інші фрукти нового врожаю. Після церкви родина врочисто сідає за стіл: їсть яблука з медом і запиває виноградним або яблуневим вином – "щоб садовина родила”. Як ми знаємо, яблуко в християнстві – глибоко символічний предмет. Найвідоміше яблуко в світі це те, через яке Адама і Єву вигнали з раю.
Свято символізує закінчення жнив. До Спаса селянин прагнув звкінчити жнива, знахарки востаннє заготовляли цілющі трави.
"Діва Марія це зілля сіяла,
Спас поливав – нам на поміч давав”.
У посполитих починалася перша сівба озимини…
Крім того, Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народними віруваннями, цього дня душі померлих втретє виходять у світ. Перший раз – у Страсний Четвер, другий – на Зелені Свята.
І треба ж було такому трапитися, що саме цього дня Христос явився трьом учням своїм – Петру, Якову та Іоанну у світлі божественної слави! Євангелія містять описи перетворення Господнього на горі Фавор перед ними: "обличчя Його просяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг”. Перетворення супроводжувалося появою старозавітних пророків Мойсея й Ілії. Вони розповіли Ісусу про випробування, що очікували на нього. Сам Господь Отець звернувся до всіх присутніх при Преображенні Сина, всіх осінила світла хмара, і з неї почувся голос: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!”. Почувши цей голос, учні Христа впали на коліна від страху. Ісус підійшов до них і сказав їм: "встаньте й не бійтеся”. Коли вони зійшли з гори Фавор, Ісус наказав учням не розповідати про те, що вони бачили, поки він не воскресне із мертвих.
"Хрест на плечі накладають,
Б’ють, катують, побивають.
Серед поту, серед крові
Спас іде вже на Голготу”
У православній традиції Свято Преображення Господнього відзначається, починаючи від IV сторіччя і є одним із найбільших свят після Великодня. В цей час на Близькому Сході достигають злаки й виноград. Християни приносили їх у храм для благословення та на подяку Богові за дар цих плодів.
Частину врожаю вони жертвували на храм для звершення таїнства євхаристії: "Треба знати про те, що маємо Переказ від святих отців: починаючи від свята Преображення Господнього куштувати виноград, в тих місцях де він існує. Виноградні грона приносимо до церкви і після літургії священик їх благословляє: читає молитву на благословення виноградних грон”. Також є заборона на споживання винограду нового врожаю до Преображення Господнього у православних церквах усього світу.
Святом Перетворення Господнє стало далеко не відразу і не скрізь. Першими його запровадили в себе східні церкви, з’єднавши з місцевими хліборобськими святами, присвяченими збиранню врожаю.. У католицьку традицію його ввів у 1457 році папа Калліст ІІІ (Альфо́нсо ді Бо́рджіа, член славної сім’ї Борджіа) на честь перемоги угорців християн над турками під Белградом у 1456 році.