Нове життя «Електропанелі»: цілком реально

Є дуже приємна новина. Вона з`явилася минулої середи, коли на глухівський завод «Електропанель» прибула дуже презентабельна делегація у складі представників ведучих менеджерів концерну NICMAS, структурним підрозділом якого є підприємство, включаючи гененерального директора Андрія ТАТУСЬКА та начальника відділу моніторингу Артема ДАШУТІНА, сумської професури, що готує фахівців з електроніки та інформаційних технологій, обласної служби зайнятості, тощо.

На зустріч з ними запросили міського голову Мішеля ТЕРЕЩЕНКА, секретаря міськради Олену ДЕМІШЕВУ, керівників економічних підрозділів місцевих органів влади, педуніверситету, агротехінституту, техучилища, начальника міського відділу освіти Людмилу ВАСЯНОВИЧ, вишів і коледжів Сум, Шостки, Конотопу.

 

___________________________________________________________

Окрім глухівської «Електропанелі» концерн NICMAS включає такі відомі підприємства як сумське АТ «ВНДІкомпресормаш», ПАТ «Полтавский турбомеханічний завод», ТОВ «Орелкомпрессормаш», «Гомель-Компрессормаш», «МИКЕМ», «Домініон бізнес Парк» і «Укртехносинтез».

___________________________________________________________

Присутні мали обговорити порядок підбору, комплектації та підготовки фахівців з виробництва автоматизованих систем управління технологічними процесами – виробництво яких завод налагодив ще за радянських часів, і яке зійшло нанівець внаслідок економічного безладу дев`яностих. Сама «Електропанель» останнім часом, теж, складалося враження, ледь животіла. Тут залишилося трохи за півсотню працівників, а містом поширювалися вперті чутки, що його незабаром взагалі закриють. Все однак, виявилося навпаки

____________________________________________________________

Автоматизована система управління (АСУ) ґрунтується на комплексному використанні технічних, математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними технічними й економічними об'єктами. Являє собою систему управління, яка орієнтована на широке й комплексне використання технічних засобів і економіко-математичних методів для розв'язування інформаційних завдань управління. Починаючи з 1963 року в країні створено і функціонує приблизно 2500 АСУ різного рівня і проблемної орієнтації.

АСУ різняться призначенням, проблемною орієнтацією, місцем застосування, автоматизованими функціями і т. ін. Дає змогу розв'язувати задачі перспективного та оперативного планування виробництва, оперативного розподілу завантаження обладнання, оптимального розподілу обладнання та використання ресурсів і інше. АСК належить до класу людино-машинних систем і складається з функціональної і забезпечувальної частин.

______________________________________________________________

Це стало зрозуміло вже з перших слів модератора наради – директора з інформаційного розвитку та управління персоналом «NICMAS» Ольги КУЧКОВОЇ:

- Мета нашої зустрічі – ознайомлення з планами подальшого розвитку заводу «Електропанель». Ми збираємося обмінятися думками з приводу створення нових робочих місць на цьому підприємстві, а також бази підготовки фахівців відповідного рівня.

Генеральний директор концерну, згадуваний Андрій ТАТУСЬКО повідав, що саме зумовило прийняття рішення про фактично друге народження «Електропанелі» - котре в майбутньому, за його словами, може розростися й до масштабів містоутворюючого…Втім, про все по порядку. Спочатку наведемо ось такий фрагмент виступу гендиректора :

- Минулого 2017 року трапилася досить цікава історія. Ми проаналізували нові тенденції розвитку тендерних майданчиків, аби з’ясувати, що саме зараз користується найвищим попитом на ринку високотехнологічної продукції. З`ясувалося, попит на компресори та турбіни обраховується сотнями мільйонів доларів, а автоматичні системи управління технологічними процесами – мільярдними сумами. Далі, ретельно дослідивши можливості наших підприємств, дійшли висновку, що глухівський завод «Електропанель» є цілком придатним для їх виробництва. Так, нині тут працює небагато людей, але акціонери та менеджмент вже вирішили для себе: напрям виробництва АСУ ТП розвиваємо, вкладаємо сюди інвестиції. Заводські корпуси «ЕЛПА» збережені, , виробничі потужності також, як і цикли обробки металу, фарбування – весь технологічний цикл в наявності. Підприємство випускає продукцію, не приносячи концерну жодних збитків. Це, безумовно, плюс.

Отже, ринок є, підприємство живе, залишається задіяти головний ресурс – фахівців потрібної кваліфікації.

Щодо майбутнього виробництва АСУ виклав свої міркування і згадуваний Артем ДАШУТІН:

- Так, зараз у нас пішла тема автоматизованих систем управління. У цей сегмент ми, дійсно, готові інвестувати чималі кошти. Я останнім часом проводжу в Глухові до 80% свого часу, бо акціонери поставили завдання розвитку АСУ ТП. Втім, і компресорне виробницто зупинятися не буде, хоча реальний його відсоток на тендерному ринку, дійсно, невеликий.

Глухівський міський голова Мішель ТЕРЕЩЕНКО, зі свого боку, зазначив з цього приводу:

- Приємно бачити, що завод розвивається і має перспективу. У нас, на жаль, багато підприємств закривається,бо не в змозі адаптуватися до конкуренції, нових ринкових умов. Ваша розмова тому була дуже цікавою. Ми змогли переконатися, як складно розвивається ринкова ситуація, і дуже вам вдячні, що ви вирішили не закривати завод, а запустити нове виробництво. Вітаю ваших керівників та інвесторів з прийняттям правильного рішення…

Очевидно місто Глухів повинне допомогти цьому всіма можливими способами.

Мішель відразу запропонував створити робочу групу з питань співробітництва місцевої влади та NICMAS – для сприяння новому виробництву та його кадровому забезпеченню, вирішення організаційних питань. Майбутнє кадрове наповнення виробництва, власне, було головним предметом обговорення, і, зокрема, знайшло детальне висвітлення у доповідях директора департамента АСУ «ВНДІкомпресормаш» Володимира ОСТАПЕНКА та декана факультета електроніки та інформаційних технологій СумДУ Сергія ПРОЦЕНКА. Вони, й інші запрошені до слова окреслили як позитивні моменти, так і коло певних проблем у підготовці фахівців для високотехнологічного виробництва, пов’язаних з міграцією українців, падінням зацікавленості в набутті інженерного фахув молодіжному середовищі. При всьому тому – загальний рефрен був далекий від песимізму. Діалог виявився дуже продуктивним, і супроводжувався висуванням низки цікавих ідей, які, певні, висвітлимо в наших наступних номерах. Попереду у бізнесовців, науковців, освітян – велика та важлива робота.

Андрій КОВАЛЕНКО