Все починалося з трьох поросят
Психологи стверджують, що щасливою людину робить не соціальний статус і не гроші, а творчість, яка захоплює цілком та повністю, надає життєвих сил та дарує море позитиву. По – справжньому щасливою жінкою сміливо можна назвати завідуючу Глухівською санстанцією Марину Матвієнко. У вільний від роботи час вона плете гачком іграшки, дівочі платтячка та скатертини. Ми поспілкувалися з героїнею статті та дізналися, як їй вдається гармонійно поєднувати в собі такі діаметрально протилежні якості: строгого відповідального керівника та творчої особистості – майстрині, рукодільниці. Як виявилося, знайомство з в'язанням у Марини Леонідівни відбулося ще в дитинстві, а потім, у 90-х роках, коли на світ з'явився синочок, вона відточувала свою майстерність. Річ у тому, що тоді, в період дефіциту, в магазинах не було дитячого одягу. І все доводилося шити та в'язати самій. Співрозмовниця зізнається, що від в'язання вона отримувала задоволення, а ось шиття ненавиділа. Життя минало, обставини та ситуації змінювались, і якийсь час було не до рукоділля. І ось, минулої осені Марина Матвієнко вирішила зробити власними руками подарунки для найближчих – чоловіка та сина. «Ми всі троє народилися в рік Свині, який якраз наступав у 2019 -му, - розповідає жінка. – Тому найкращою ідеєю вважала виготовити іграшкових поросяток. Як тільки зайнялася цим, відразу ж поглинула в плетіння з головою. Кожну вільну хвилину хваталася за своє рукоділля. Сиділа з нитками та гачком вечорами й ночами. Навіть їсти та спати не хотілося!». Результатом кропіткої праці стали троє кумедних поросяток, дуже приємних на вигляд та дотик. У колекції рукодільниці – звірята, скатертини та платтячка. На виготовлення іграшки у Марини Леонідівни йде від 2 до 7 днів, в залежності від складності та об'єму роботи. Якщо готується подарунок до якогось свята, то жінка навіть домашні справи делегує чоловікові, щоб не втрачати часу. Так, з – під працьовитих пальчиків співрозмовниці вийшли 2 чудові скатертини ручної роботи, які тепер прикрашають домівки дорогих для героїні статті людей. Ще одна виповнена лише наполовину. Нещодавно у подруги з'явилася похресниця, тож Марина Матвієнко творить для маленької крихітні платтячка та сарафанчики. «Якщо є для кого в'язати, то це ще цікавіше!», - ділиться тонкощами хобі співрозмовниця.Зізнається, що могла б працювати ще завзятіше, та очі страждають, болять, тому не розгонишся. Тим паче що справу мати треба з тоненькими нитками, крізь які гачок важко проходить. Поділилася наша героїня і секретом рукоділля: виявляється, якщо тобі шкода розпускати власне плетіння, значить, це не твоє покликання! Треба не жалкувати своєї праці заради її вдосконалення. А ще до в'язання потрібно мати хист та здібності. Так просто себе не змусиш узятися за гачок!
Спілкуючись з Мариною Леонідівною, я була просто в захваті від цієї жінки: все вона встигає, всім задоволена, і дуже – дуже щаслива! Та в її житті є ще й час для сімейних прогулянок лісом, відпочинку на природі. Так, наприклад, завідуюча санстанцією полюбляє збирати суницю – цьому її навчила свекруха. Погодьтеся, мало кому до вподоби зазирати під кожний листочок та діставати звідти крихітну ягідку, а Марині Леонідівні це приносить задоволення! З розмови ми дізналися, що нещодавно, 2 березня, Марина Матвієнко разом зі своїм чоловіком Андрієм Віталійовичем відзначили 30-річчя знайомства, з яких 25- офіційного шлюбу. Це дійсно чудовий показник, бо сімей, що прожили довго та щасливо багато років, зараз мало. Героїня матеріалу охоче ділиться секретом жіночого щастя: головне – знайти свою половинку! І тут же уточнює: ну, взагалі – то, чоловік у неї – людина мудра, виважена і спокійна, з ним просто неможливо посваритися.
Ми дуже пишаємося такими родинами, як Матвієнки: міцними, творчими, дружніми, щасливими. Тож бажаємо Марині Леонідівні та її близьким довгих років життя, нових успіхів, а також мирного неба над головою!
Оксана Ковальова
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter