Заборона є, пластикові пляшки – теж?!

Продавчині казали, що покупці приходять без банок, тому що скло б’ється, тож беруть молоко в пляшках. Адміністрація прокоментувала, що бореться з цим явищем, та пройшло замало часу аби робити якісь висновки. Ветеринарні лікарі відповіли, що в кожній ситуації треба залишатися людьми, тому вони й не ганяють тих нещасних селянок, що годують сім’ї лише завдяки коровам. Минув місяць, і автор матеріалу знову на об’єкті, і знову така ж картина: над головами молочниць – таблички з забороною, а на прилавках – батареї пластикових пляшок. «Покупці відмовляються брати молоко, якщо воно не в нашому посуді, - виправдовується пані Олена. – Людям зручно так як є, навіщо щось міняти?!». З нею солідарна і сусідка по торговельному ряду Наталя. «Підійшла одна жіночка, скаржиться, що без банки, а так хочеться свіженького молочка, от і взяла півлітру в тарі з мінералки», - ділиться своєю історією співрозмовниця. Поспілкувалася кореспондент і з пенсіонеркою, котра назвалася Людмилою. Глухівчанка обурена цими правилами: «Кому яка справа до того, яке я купую молоко? Я довіряю своїй постійній продавчині, впевнена, що вона по смітниках не ходить! А тягати трьохлітрову банку з молоком півдня я не збираюся» Це дуже незручно!». Працівники лабораторії кажуть, що поки покупці самі не перестануть брати товар у пляшках, ситуацію не виправити! Адже порятунок утопаючих – справа рук самих потопаючих! Як виявилося, далеко не всіх влаштовує продаж молочної продукції в пластику.

 

Так, місцева мешканка Ольга вважає, що брати молоко в пляшці - це вкрай небезпечно! «Ми тримали корову багато років, коли ще не було пластику, - розповідає пенсіонер Олександр. – Молоко завжди продавали, маючи додатковий дохід. На ринок виходили рідко, здебільшого торгували з дому, сусіди приходили до нас самі. Завжди весь двір був заставлений банками різних об’ємів, а довготривала процедура миття скляного посуду займала весь вільний від доїння та годування час. Ми з дружиною ті баночки вимивали у чотирьох водах: без хімічних засобів – содою! Спочатку мили гарячою водою, обпікаючи руки, потім полоскали холодною під дворовою колонкою – аж руки в шпару заходилися! Чистий блискучий посуд сушили на паркані, який теж ретельно мили, особливо ту верхню частину, яка служила рогачем для банки. А зараз що? Замість скляної якісної тари – пляшки незрозуміло з чого. Хто їх миє? З власного досвіду скажу, що молоко відмивається лише кип’яченою водою, а пляшки від гарячого стискаються і псуються, тож їх просто полощуть в холодній воді! І це – в кращому разі. Впевнений, що аби залишити посуд в цілісності, продавчині не гребують наливати молоко в брудні пляшки, знайдені на смітниках!». Третій рейд до молочного павільйону кореспондент зробила в середині серпня, тобто через півтора місяця після заборони. І що ж? Все як і було: молоко реалізується в пляшках. Господині стверджують, що тару беруть у себе вдома, мовляв, купують мінеральну воду. Важко в це віриться. Родина, яка виживає з продажу молочної продукції, навряд чи буде балувати себе магазинною водичкою. Тим більш в такій кількості: до 10 пляшок місткістю 1 -1,5 літрі щоденно! Хіба що ванни приймають виключно в мінералці!