Носороги
Рівно рік тому українці обрали мрію, причому кожен свою. Піднесений настрій, палки розмови в транспорті, магазинах, автобусних зупинках, скверах. Мабуть, я ніколи не бачила наших людей настільки щасливими бо під гаслом «гірше не буде» нація обирала щастя. Поодинокі попередження сприймалися вкрай агресивно та ворожо. Аргументи, логіка, факти майже не діяли і з'ясувалося що щастя не сліпе. Минув рік. Війна не закінчилася, ми втратили частину територій, воїнів вбивають майже кожного дня, становище у світовій політиці хитке як ніколи, корупційні скандали ще більшого масштабу, знищується оборонний комплекс, піромани з лютою ненавистю палять Україну, ми на грані дефолту і ще не вийшли на пік пандемії. Якщо президент обере найгірший шлях, та відмовиться від співпраці з МВФ, ми повернемось у 90-і.
Згадайте як гроші перетворювалися на папір, а економіка летіла у прірву. Україна не отримає коштів на рефінансування боргу, нам відмовлять у стабілізаційному фонді по боротьбі з пандемією, ми не отримаємо стабілізаційну макрофінансову допомогу від ЄС, що стане поганим сигналом для інвесторів, бо вони не вкладають гроші оскаженілу економіку. Якби, особисто в мене, була можливість зупинити це то, мабуть, пішла б зупиняти цей потяг голими руками. Прийнятий бюджет також не викликає радості. Майже 300 мільярдів дефіцит, скорочення видатків на виплату пільг та житлових субсидій громадянам на 8,2 млрд грн. Зрізаються видатки на підтримку та розвиток об’єднаних територіальних громад на 2,1 млрд грн, припиняють виплату деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населення на 1,9 млрд грн.
Але для державного апарату епоха бідності закінчилася бо повною мірою фінансується поліція, судді, прокуратура, ДБР та ін... На утримання президента України до кінця року передбачено мільярд гривень… До всіх негараздів ще не вдарили наслідки карантину, а про війну майже всі забули. Я не наганяю страху. Нічим не можу зарадити, можу тільки розказати вам про те, що нас очікує в разі невірно прийнятих владою рішень. Що можете зробити ви? Єдине на сьогодні це сказати «Ні!» на наступних виборах, бо передвиборча компанія вже почалася. Так вас знов будуть купувати гречкою, брехати, обіцяти щастя, але щастя не сліпе. Не відкидайте участі у виборах російської пропаганди. Вам вже навіяли що війни в нас нема, України як держави не існує, а пандемія це світовий заколот? В п’єсі Эжена Ионеско «Носороги» в місті з’являються носороги. Страшні тварини бігають містом, руйнують та лякають жителів. З часом у тих хто намагається з ними примиритися, ті хто не відрізняють добра від зла самі перетворюються на носорогів. Колективне захворювання охоплює місто і тільки один житель каже всьому цьому «Ні!» , бо навіть у хвилини сорому, глуму та хреста ми завжди можемо сказати «Ні!» та залишитися Людиною, навіть якщо нам здається що надії вже нема, а маленьким провінційним містом шастають носороги.
Напередодні Світлого Святого Воскресіння небо нам дало знак та потушило своїми сльозами полум’я в якому горіли ліси та все живе в них, полум’я яке ми самі запалили.
З вірою та надією у спасіння України.
Громадський діяч Ірина Юсупова-Кобзар.
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter