День вшанування пам'яті жертв Голодомору

Остання субота листопада – День вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років. В стінах закладу Слоутського будинку культури згадали про трагічне минуле свого народу. Відеоролик відтворив сумні кадри з життя українського села та його занепад із наростанням темпів геноциду українців. 28 листопада о 16.00 жителі с.Шевченкове долучилися до загальноукраїнської акції хвилини мовчання а із настанням темряви запалили свічку на підвіконнях – на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників. До Дня пам'яті жертв голодомору працівниками Землянківського сільського клубу була проведена краєзнавча експедиція "Спомин моєї бабусі".

Опитування жителів села проводилося з метою доповнення трагічних сторінок історії та збереження пам'яті предків для майбутніх поколінь. Для дотримання карантинних обмежень опитування проводилось в телефонному режимі. Більшість респондентів пам'ятали розповіді рідних - очевидців трагедії поверхнево, але деякі спомини були детальними.. " - Валю, а що у вас у школі про голодовку розказують? - розпитувала у мене, ще у школьниці, моя баба Лизавета(Бардак Лизавета Іванівна 1910р.н) ..» - такими словами починає свою розповідь про голодомор 1932-33 років Гриценко Валентина Миколаївна. "Почувши від мене, що то був неврожай, баба гірко хитала головою і казала: «Ой, неправду вам діточки кажуть, ой неправду.. Врожай того року був хороший! А була об'явлена продразвьорстка! Сказали людям, що у Поволж'ї неврожай і треба накормить Поволж'є… Іще із осені, як почали збирати врожай, було об'явлено, щоб весь урожай здали.