"Розділяй і володарюй" - принцип, який використовує Путин щодо України
Щойно прочитав статтю Путіна, яку той анонсував на останній прес-конференції. Нічого нового для себе там не знайшов. Все з написаного свого часу озвучувалося: і антидержавний насильницький заколот на Майдані, і триєдиний братній народ, і апелювання до спільної історії, і яскраві, в апокаліптичних тонах, картини нашого начебто занепаду. В чомусь з ним, до речі, можна погодитися - наприклад, що до України та Росії застосовувався принцип "розділяй і владарюй". Однак, маленькі питаннячка виникають: коли саме, ким; і хто застосовував його найчастіше та найпослідовніше?
Хто, наприклад, скуповував і "клав" такі українські підприємства як ЛАЗ, СЕЛМІ, Запорізький алюмінієвий комбінат, миколаївський «Океан», не те що розділяючи - ріжучи по живому напрацьовані роками економічні російсько - українські зв'язки. Хто, геть розладнавши космічне співробітництво України з Бразилією, застопорив Південмаш - підприємство, де концентрувалися спільні наукові напрацювання "єдиного і неподільного" СРСР? Хто звів непереборну стіну зі всіляких мит, квот й обмежень на шляху української сільгосппродукції до Росії? Хто, образно кажучи, "виносив мізки" заводу Антонова при проєктуванні нових моделей літаків, у підсумку ледь не втопивши підприємство? А хто практично зробив це з харківським авіапромом через купу "програм співробітництва"? Хто створював дикі черги на митницях з кінця 90 років по 2014, штампуючи, як на конвеєрі, божевільні накази, що практично унеможливлювали імпорт з України до Росії? А хто вбивав українські підприємства кришуванням контрабанди з РФ?
Ну, звісно, і Крим....
Втім, тут принцип інший: не "розділяй …", а "відбирай і владарюй". Такі "дрібнички", звісно, не варті уваги вінценосної особи, тим більше якщо та понад 20 років визначає не те що як житиме - чим дихатиме Росія. Вождям такого вселенського штибу, як відомо, все велике краще бачиться з відстані століть, звідколи існували Давня Русь, Річ Посполита й Австро – Угорщина. Дві останніх, на думку Путіна, всіляко намагалися відірвати від росіян нас, українців, і потім передали естафету в цій непоказній справі колективному Заходу. Схоже Путін звіряє себе виключно з минулим, а сучасність – то таке: вона сіра, одноманітна, безбарвна. У ній навіть не поспілкуєшся, за його-ж висловлюванням, з кимось масштабу Махатми Ганді.
Тим не менш, і минуле, і сучасність, вся історія наших країн з фатальною невідворотністю нагадують: весь диявол - себто нинішній стан відносин між Росією та Україною - у багатьох-багатьох дрібних деталях, коріння яких здебільше у новітній історії. Про них Путін, поза сумнівом, дуже добре відає, але у своїй "програмній" статті- анічирчик.
Андрій КОВАЛЕНКО
Поділитися в соціальних мережах:
Знайшли помилку у статті? Виділіть слово/кілька слів та натисніть Ctrl+Enter