ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ОБОРОНА

Для більшості з тих, хто це прочитає, "територіальна оборона" означає нічого. І навіть читання нормативних актів мало що змінить в такому розумінні. Тому розповім, для чого територіальна оборона потрібна тобі особисто. Саме в Україні. Саме тут і зараз, поруч з тобою. Не начальнику Генерального штабу, а тобі.

В сучасній війні, зокрема "гибридній", тобі потрібно жити. Потрібно жити твоїй родині.
Щоб була електрика і ніхто не зруйнував сусідню електростанцію або високовольтну лінію електропередачі.
Щоб з крану текла відносно чиста вода і працювали водоочисні споруди.
Щоб не вибухнули сховища хімічних речовин на сусідньому підприємстві.
Щоб ходив транспорт. Зокрема через мости.
Щоб твоя родина була убезпечена від кримінальників, які втекли з зони бойових дій туди, де ще нема боїв.
Щоб поруч з тобою не лунали вибухи в супермаркетах, на автобусних зупинках, в метро.
Щоб кількадесят "іхтутнєт" не захопили будівлю місцевої влади, під прикриттям скажених пенсіонерок не проголосили про Стародупську народну республіку, не роздали місцевим поліцейським колорадські стрічки і не проголосили результати успішного референдуму про приєднання до московського старшого брата.
Як ти думаєш, для чого в Московії безліч з'єднань і частин всілякого спецназу? Переважно не для того, щоб атакувати нашу оборону і штурмувати фортифікаційні споруди. Переважно для того, щоб взяти тебе тут тепленьким за найбільш чутливі частини тіла. І не лише тебе але й твою дружину, твоїх дітей, твоїх батьків. Їх будуть тут багато тисяч. Ще десятки тисяч прибічників рускава міра і мрійників про кацапські зарплати і пенсії будуть їм активно допомагати зі зброєю, вибухівкою, отрутою в руках.
Перше, для чого тобі потрібна територіальна оборона - щоб їм таке не вдалося.
А тепер про те, хто буде тебе від усього цього обороняти.
Якщо ти думаєш, що це зроблять поліція, СБУ, антикорупційний спецназ - можеш далі не читати, бо я пишу лише для притомних людей.
Якщо ти притомна людина, тобі доповідаю: тебе зможуть захистити лише резервісти. Ти сам і твої сусіди. Якщо вас негайно відмобілізують , і ви зі зброєю в руках одразу це все захистите.
Краще за тебе ніхто не зможе цього зробити. Бо ти знаєш, що тут твоя родина, твоя домівка. Друге, для чого тобі буде потрібна територіальна оборона - якщо наші війська будуть у важких боях відступати, але стримувати просування ворога, прийти їм на допомогу не як маршові роти, а як умілі і злагоджені бойові підрозділи, прикрити їхні фланги і тили. Ліпше воювати проти ворога десь за півтораста кілометрів, ніж біля свого будинку.
Третє, для чого тобі потрібна територіальна оборона - щоб коли Генеральний штаб підтвердить, що наш Верховний Головнокомандувач таки правий і опиратися кацапському наступу вони не мають сил, тому що весь час разом з ним були за мир і розуміли, що військового вирішення питання не існує, ти зміг зупинити ворога сам.
Не кидатися на ворожі танкові колони з автоматом і не сидіти під зосередженим вогнем артилерії в самітному окопі, а мінувати дороги, влаштовувати засідки, знищувати колони з постачанням, відстрілювати їхніх порушників військової дисципліни, які втратили пильність, вирізати вночі їхніх офіцерів. Обов'язково першими знищувати місцевих зрадників. Велика війна Московії проти України буде, якщо Московії не вдасться остаточно підкорити нас гібридною війною. Чи то буде погіршуватися становище Московії, чи то покращуватися, у разі невдачі гібридної війни буде війна велика, на винищення України як такої. Питання лише в часі. Добре , якщо у нас буде пару років на підготовку.
Для перемоги або хоча б гідної відсічі ворогу у великій війні ми сьогодні не готові. Наші залишки виробничого, зокрема воєнно-промислового потенціалу, наші мобілізаційні ресурси набагато менші за московські, і навіть максимально можливе нарощування в найближчі роки не збільшить їх в достатньому розмірі. Тому сподівання на відсіч агресії силами нашого регулярного війська є марними. До того ж наше військо розвивається в хибному напрямку, в напрямку консервації найгіршого із спадщини радянщини і лихих дев'яностих.

Єдина наша можливість вижити як крана і як нація - це асиметрична відповідь. Потужний каток московитського війська потрібно не зупиняти грудьми, бо все одно переїде, його потрібно втопити в болоті. Відповідь відома давно - тотальна війна, поряд з регулярним військом сотні тисяч озброєних і навчених резервістів, готових прийняти бій будь-де, будь-коли і негайно. Котрі найперше винищать колаборантів і сепаратистів, далі зруйнують тили і комунікації ворога, без великих битв щоденними нападами винищать весь його особовий склад.

Таким силам територіальної оборони (ТрО) треба надати ваги і статусу рівноправної найважливішої складової оборони країни.
Наразі сили ТрО і підготовка ТрО в цілому мають такий самий рівень, як всі наші Збройні Сили і вся оборона країни на початку 2014 року. Себто повні сейфи страшенно секретних планів, розмальовані карти, командно-штабні навчання, на яких ми перемагаємо ворога, сотні тисяч резервістів на папері і жодного підрозділу, по справжньому підготовленого військовиками для реальних бойових дій. Зброя на складах, з яких у разі широкомасштабних дій ворога ніхто і нікуди її вже не привезе.
Всі плани підготовки сил ТрО такі саме фантастичні, якими були плани підготовки Збройних Сил весь час до початку війни. Їх неможливо втілити, і навіть у разі втілення це буде марним витрачанням ресурсів.

Чому так?

1. Чисельність паперового резерву більша за чисельність регулярних військ. Сьогодні військові навіть свої регулярні війська в навчальних центрах навчити як слід не спроможні. Хтось сподівається, що резервістів зможуть? Стверджую, що не зможуть, не мають для цього ні фахівців, ні програм, які довели свою ефективність, ні способів заохочувати громадян навчатися військовій справі у свій вільний час добровільно. Не зможуть, якщо навіть хотіли би.
Покладання завдання підготовки підрозділів ТрО на військкомати є глибокою могилою, в якій вся підготовка буде похована. Причин кілька, і кожна з них сама є достатньою , щоб загубити справу. Другорядність такої підготовки відносно інших завдань військкомату, відсутність кадрів для цього, відсутність належної навчальної матеріальної бази - достатньо? Ще й здійснити підготовку тисячі резервістів в районі має одна штатна людина військкомату. 2. Мобілізаційна модель формування резерву. Себто військкомат відібрав із картотеки військовозобов'язаних, записав їх в списки, нібито вони прибудуть за тривогою і потужно знищать всіх ворогів. Тут плачуть навіть мої стріляні гільзи. Ми регулярні війська не спромоглися примусово відмобілізувати в достатній кількості і достатньої якості, про резервістів за такою моделлю ліпше одразу забути. Не буде їх просто.
3. Форма підготовки лише через нерегулярні збори є марним витрачанням коштів. Така підготовка не дає а ні глибоких знань, а ні стійких вмінь. Про навички годі навіть мріяти. Проте надає можливість військовикам поставити позначку в плані і відзвітувати на гору: виконано!
4. Існування сил резерву ТрО в складі нинішніх Збройних Сил автоматично закладає в їхній фундамент не сучасні стандарти НАТО, а всі ти вади і хиби, які притаманні нашому війську. Коли там Збройні Сили планують запровадити у себе стандарти НАТО? А сили резерву ТрО треба готувати не колись у 2020 році, а просто зараз, і навіть вже вчора. Існування сил резерву ТрО у складі чинних державних військових формувань водночас пояснює відсутність ресурсів на підготовку сил резерву ТрО: військовим для бойових частин тих ресурсів бракує, звичайно, віддавати їх на резервістів ніхто не буде.
Що треба зробити, щоб громадяни попри це долучилися до резерву ТрО і набули потрібної для цього підготовки?

1. Така форма організації сил резерву ТрО, яка матимете довіру громадян, дасть змогу їм брати активну участь в організації комплектування і підготовки підрозділів, зробить їх не гвинтиками, а рівноправними партнерами держави і органів місцевого самоврядування.
2. Розрахунок ресурсів для підготовки, виділення таких ресурсів, зокрема необхідного спорядження, зброї, боєприпасів, техніки, навчальних майданчиків, тирів, стрільбищ, полігонів. Організація підготовки лише тих підрозділів, які забезпечені для того всім необхідним. Решту суто паперових підрозділів скасувати. Будуть необхідні ресурси - можна буде нарощувати кількість підрозділів. Окреме фінансування з державного бюджету, окреме фінансування з місцевих бюджетів як гарантія того, що ці ресурси не будуть витрачені на інші цілі.
3. Позбутися обтяжливих громіздких регламентів і процедур, які залишилися в Збройних Силах як спадок ще радянської бюрократії, надати можливість в територіальних підрозділах розподіляти і використовувати ресурси самостійно, відповідно до їхніх завдань та особливостей. Залишити лише те, що сприятиме головному завданню: навчити воювати, підготувати до війни. Як приклад того, що треба позбутися: наразі потрапити до резерву ТрО набагато складніше, ніж бути мобілізованим на дійсну військову службу.
4. Запровадити в організації і підготовці сил резерву ТрО стандарти НАТО, найсучасніші програми, форми і способи підготовки. Резерв ТрО може стати тим локомотивом, які потягне за собою такі зміни у всій оборонній сфері, оскільки не обтяжений хворобливими традиціями, які вкорінені в Збройних Силах, насамперед в керівних кадрах.
5. Взаємні зобов'язання громадянина і держави. Обов'язково укладати контракти між державою і кожним резервістом, в яких чітко прописані як ті зобов'язання, які бере на себе громадянин, так і ті зобов'язання, які бере на себе держава, а не лише загальна фраза про "чинне законодавство". Зокрема зобов'язання держави спорядити бійця, дати йому певний рівень підготовки, періодичність і тривалість навчальних зборів. Мають бути чітко зазначені права резервіста, так само в який спосіб він може їх захистити.
Україна має один шанс запобігти великій війні Московії проти нас.

Кількасот тисяч озброєних, навчених, організованих громадян, об'єднаних в одну потужну воєнізовану організацію. Організація - то ключове слово.

Саме цим слід зараз перейматися кожному, саме на цьому слід зосереджувати основні зусилля.

Зробимо - Московія стулить пельку.

Найбільша помилка у військовому плані за останні два роки - це плутанина з розробкою і впровадженням ешелонованої територіальної оборони України.

Навколо нас усі активно впроваджують систему територіальної оборони: Латвія дозволила людям купувати армійські зразки вогнепальної зброї, Естонія нарощує силу добровольчих батальйонів, Польща зараховує 300 тисяч людей у систему територіальної самооборони. З іншого боку - нову військову базу в Ростові починають будувати, на всьому російсько-українського кордоні безперестанку відбуваються якісь навчання армії РФ. Всі наші сусіди швидкими темпами споруджують свої системи ешелонованої територіальної самооборони, готуються відбивати потенційну військову агресію з боку Росії, і тільки ми спостерігаємо з боку і тішимо себе обіцянками, що ось-ось почнемо озброювати людей.

Створення і підготовка сил ТрО можлива лише за рівноправної взаємодії трьох суб'єктів: Збройних Сил (матеріально-технічна база підготовки, зброя і боєприпаси, військові стрільбища), місцевих рад і держадміністрацій (фінансування навчальних центрів, інструкторсько-викладацьких груп), воєнно-патріотичних організацій (довіра громадян, людський потенціал, досвід підготовки цивільних, напрацьовані методики, викладацький та інструкторський склад, який гарно знається на специфіці такої підготовки). Без воєнно-патріотичних ГО підрозділи ТрО не створити, тому що люди набагато більше довіряють нам, ніж будь-яким державних інституціям. Йдеться не про "сприяння", а саме про рівноправну взаємодію.

По-друге, підготовка партизанського руху. Це зовсім інше завдання, ніж ТрО. Підготовка партизан вимагає насамперед конспірації, легендування, навчання оперативній роботі, завчасної закладки баз з матеріально-технічними засобами. Таку роботу мають проводити не військкомати, не ГО, а сили спеціальних операцій та СБУ. До того ж створювати окремі мережі, які до початку дій не знатимуть одна про іншу. Інакше такі мережі будуть миттєво знищенні окупантами, бо колаборанти здадуть їх всіх ворогу за лічені години.

У жовтні 2015 року ціла низка військово-патріотичних організацій об’єдналися в «Рух сприяння територіальній обороні»

Настав час ( що треба було робити ще вчора ) створення і у нас , на території Сумщини , структури , яка буде займатись підготовкою військового резерву.

У нас багато військовиків і цивільних можновладців просто не розуміють самої сутності територіальної оборони.

Зокрема це проявляється у критичному ставленні до досвіду Швейцарії, скандинавських і балтійських країн. Мовляв, вони не перевірені у війні, тому нема підтвердження дієвості їхніх принципів. А ось ми тут шалений досвід АТО маємо, тому у самих вуса густі.

Обмеженість розуму таких посадовців вражає.

По-перше, що ті країни не воюють, і є показником дієвості. Територіальна оборона насамперед не для того, щоб під час війни виправляти стратегічні помилки недолугих цивільних і військових керманичів, а для того, щоб своєю потужністю тій війні запобігти. Противних боїться - це головний критерій.

По-друге, раджу їм про досвід АТО ліпше мовчати. Тому що він показує відсутність у нас ТрО як такої і неспроможність держави за два роки хоч щось зробити не на папері, а в житті.

Самим треба себе боронити і на своїй землі впорядковувати.

Змащений карабін, надійний товариш, укомплектований заплічник, два САТ(кровозупиняюче ) в аптечці - то наше все на найближчі роки.

Коли питають:" А як бути з виробництвом, з сільським господарством, з освітою і банками, з прокуратурою та з охороною здоров'я? "- відповідаю : " Панове, не переймайтеся усім одразу.

Робіть свою справу добре, і завжди знайдете тих, хто зробить іншу потрібну справу краще за вас."

Тому я роблю свою.

Країну захищати потрібно.


Сергій Міщенко